Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2014 року м. Київ справа № 800/291/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Мороза В.Ф.

суддів: Донця О.Є.

Логвиненка А.О.

Мороз Л.Л.

Калашнікової О.В.

секретар судового

засідання Руденко Н.В.

за участю:

ОСОБА_5;

представника Верховної Ради України - Пуданс-Шушлебіна К.Ю.;

представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до Верховної Ради України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_8 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У травні 2014 року позивач звернувся з позовом про визнання протиправної бездіяльність Верховної Ради України щодо зобов'язання Голову Верховної Ради України на звернення до Вищого адміністративного суду України із позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України - ОСОБА_8, а також зобов'язання Верховну Раду України розглянути матеріали про дострокове припинення повноважень народного депутата України - ОСОБА_8 та звернутись до Вищого адміністративного суду України про дострокове припинення повноважень народного депутата України - ОСОБА_8.

Вказав на те, що третя особа, будучи обраною народним депутатом України та набувши депутатських повноважень, указом Президента України у березні 2014 року була призначена головою Львівської обласної державної адміністрації. Отже одночасно зайняла посади в двох органах державної влади, законодавчої та виконавчої. В силу закону у разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України в двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає заяву про складення повноважень народного депутата України. Таких дій у визначений законом строк третьою особою вчинено не було. Невиконання третьою особою вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності є підставою для ініціювання питання про дострокове припинення повноважень народного депутата у судовому порядку. Водночас Верховною Радою України протягом тривало часу порушення народним депутатом вимог щодо несумісності не було вжито заходів щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України, у чому позивач вбачає бездіяльність відповідача та підстави для його зобов'язання до вчинення відповідних дій. Вважає, що як громадянин України має право оскаржити бездіяльність Верховної Ради України, оскільки допущені порушення є шкодою конституційним правам та інтересам громадянина, порушенням принципів верховенства права та режиму законності на території України.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, а також представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечили. Вважають відсутніми підстави для його задоволення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 була обрана народним депутатом України та 12.12.2012 року склала присягу на вірність Україні перед Верховною Радою України, отже в силу статті 79 Конституції України, статті 2 Закону України «Про статус народного депутата України» набула повноважень народного депутата України.

Указом Президента України від 2 березня 2014 року N 212/2014 ОСОБА_8 призначено головою Львівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до статті 78 Конституції України народні депутати України не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що у разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

Порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, якщо ці обставини не усунуто народним депутатом протягом двадцяти днів з дня їх виникнення, відповідно до пункту 5 частини 2, частини 4 статті 81 Конституції України є підставою для дострокового припинення повноважень народного депутата України судом.

Порядок припинення повноважень народного депутата визначений статтею 5 Закону України «Про статус народного депутата України» та статтею 223 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

Відповідно до частин першої та другої статті 223 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» у разі невиконання народним депутатом вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у 10-денний строк звертається до суду про дострокове припинення повноважень цього народного депутата або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду. У разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає їх і в разі незгоди з ними вносить до Верховної Ради пропозицію про розгляд цього питання на пленарному засіданні.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що за рішенням Верховної Ради, прийнятим відкритим поіменним голосуванням більшістю голосів народних депутатів від її конституційного складу, Голова Верховної Ради України зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата. Рішення Верховної Ради оформляється постановою.

При цьому відповідно до частини першої статті 181 КАС України позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Вищого адміністративного суду України. Право звернутися з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України, Перший заступник або заступник Голови Верховної Ради України. Рішення, прийняте за наслідками розгляду справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Отже законом визначена процедура припинення повноважень у зв'язку з невиконанням народним депутатом вимог закону щодо несумісності депутатського мандата, порядок розгляду матеріалів, формування висновку, а також коло суб'єктів, які наділені правом звернутись з відповідним позовом.

Таким чином дострокове припинення повноважень народного депутата має відбуватися лише у той спосіб, який визначено в частині четвертій статті 81 Конституції України, та в порядку, встановленому у відповідних нормах законів, що конкретизують цей припис Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи висновок про невиконання народним депутатом України ОСОБА_8 вимог Закону щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України не ухвалювався.

Разом з тим зобов'язання Верховну Раду України розглянути матеріали про дострокове припинення повноважень та звернутись з позовом про припинення повноважень народного депутата за межами процедури, якою передбачено розгляд матеріалів про дострокове припинення повноважень народного депутата комітетом, до компетенції якого входять питання депутатської етики, подання відповідного висновку Голові Верховної Ради України, наявність у останнього повноважень повернення матеріалів до комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду, а також можливість у цьому випадку розгляду даного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України, не ґрунтується на законі та суперечить встановленому законом порядку припинення повноважень народного депутата.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тоді як посилання позивача про допущену Верховною Радою України бездіяльність не можуть бути підставою для її зобов'язання діяти у спосіб, який не відповідає закону.

За змістом частин першої та другої статті 6 КАС України кожній особі надається право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Верховний Суд України, проаналізувавши положення частини першої статті 2 та статті 17 КАС України, в своїй постанові від 10.04.2012р. висловив наступну правову позицію: «суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням». Відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача є підставою для відмови у позові.

Водночас позивач не є безпосереднім учасником спірних правовідносин та процедури припинення повноважень народного депутата у зв'язку з порушенням вимог щодо несумісності, визначена ним бездіяльність відповідача прямо не впливає на його права, свободи та інтереси, що свідчить про відсутність порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача, які підлягають захисту. При цьому законом гарантується право особі звернутись до суду за захистом власних порушених прав, свобод або інтересів. Водночас не ґрунтуються на законі вимоги позивача про зобов'язання відповідача звернутись з відповідним позовом до суду. За змістом частини третьої статті 223 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та частини другої статті 5 Закону України «Про статус народного депутата України» обов'язок подання позову про дострокове припинення повноважень народного депутата виникає за рішенням Верховної Ради України.

За таких обставин та положень національного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача є необґрунтованими та не можуть бути підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 159, 160, 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд Верховним Судом України. У разі подання заяви про перегляд Верховним Судом України рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Верховного Суду України за наслідками такого перегляду.

Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення.

Судді В.Ф. Мороз

О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

О.В. Калашнікова

Л.Л. Мороз